Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Maizelis A$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Maizelis A. O. Formation of the organic-inorganic proton exchange membrane [Електронний ресурс] / A. O. Maizelis, B. I. Bairachniy, G. G. Tul’skiy // Праці Одеського політехнічного університету. - 2016. - Вип. 2. - С. 117-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Popu_2016_2_18 Застосування електролізерів низькотемпературного розкладання води з твердою полімерною мембраною є перспективним для одержання водню з використанням відновлювальних джерел енергії. Однак висока вартість мембранних матеріалів перешкоджає масовому впровадженню таких електролізерів. Більшу частину досліджень, напрямлених на розробку методик формування мембран, альтернативних Nafion присвячена органічним матеріалам. Мета роботи - розробка методики формування конкурентоспроможної протон-провідної мембрани на основі полівінілового спирту (ПВС) і неорганічних гідратів. Для одержання мембрани у 2 - 10 % розчин ПВС додавали гідратований оксид олова, перемішували і пошарово наносили на інертну основу, від якої готову мембрану у подальшому відокремлювали. Для покращення її механічних властивостей використовували армуючу сітку. Гідратований оксид олова одержували взаємодією розчинів хлориду олова і гідроксиду амонію. Досліджено умови формування протон-обмінної мембрани на основі полівінілового спирту і гідратованого оксиду олова. Одержано серію мембран зі вмістом гідратованого оксиду олова 30, 50, 70, 80 і 90 %. Показано, що суцільна плівка мембрани товщиною понад 100 мкм може бути отримана, якщо зміст полівінілового, що дорівнює або перевищує 30 %. Показано, що необхідно проводити зшивку ПВС у одержаній плівці. Структура одержаної протон-провідної мембрани являє собою ланцюги ПВС, зшиті альдегідом, між якими розташовані глобули гідратованого оксиду олова. Провідність мембрани забезпечується як рухомістю протонів гідроксильної групи ПВС, так і за рахунок часткової дисоціації гідратованогого оксиду на поверхні глобул з утворенням угрупувань H | ||
| 2. |
Artemenko V. M. Influence of organic ligands on copper electrodeposition from mono- and polyligand electrolytes [Електронний ресурс] / V. M. Artemenko, A. O. Maizelis // Праці Одеського політехнічного університету. - 2017. - Вип. 1. - С. 110-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Popu_2017_1_16 Виявлення закономірностей електровиділення міді з низькоконцентрованих електролітів, що містять різні ліганди, важливе, оскільки вони моделюють складові різних мідьвмісних рідких відходів та електролітів для осадження сплавів міді з більш електронегативними металами. Мета роботи - визначення характеристики електроосадження міді з деяких низькоконцентрованих моно- і полілігандних електролітів, які містять органічні ліганди. Розглянуто електроліти, що містять як неорганічні (аміак і пірофосфат), так і органічні (тартрат, етілендіамінтетраацетат, гліцинат, сульфосаліцилат) ліганди. Електроосадження міді досліджено потенціодінамичним методом. Розсічу здатність електролітів визначали за допомогою комірки Хула. Показано, що електроосадження міді у присутності органічних лігандів (тартрату, етилендіамінтетраацетату, гліцинату та сульфосаліцілату) відбувається з більш високою поляризацією та поляризуємістю, в порівнянні з сульфатним електролітом, що призводить до осадження дрібнозернистого та однорідного покриття. Величина поляризації і поляризуємості під час катодного осадження міді з полілігандного електроліту, що містить амоній і гліцин, мають середні значення між величинами поляризації і поляризуємості при виділенні міді з монолігандних електролітів (аміачного і гліцинатного). Додавання дінатрієвої солі етілендіамінтетраоцтової кислоти у пірофосфатний електроліт міднення призводить до деполяризації процесу відновлення міді. Додавання сульфосаліцілата як додаткового ліганду збільшує утруднення розряду міді за рахунок повільної попередньої хімічної стадії, що передує стадії розряду змішаних комплексів. Низькоконцентрований полілігенднийелектроліт на основі змішаних пірофосфатно-сульфосаліцілатних комплексів може бути рекомендований для електроосадження мідного підшару на основу, що має більш електронегативний потенціал. | ||
| 3. | 
Maizelis A. Corrosion-Electrochemical Behaviour of Low-Alloy Steel in Alkaline Media [Електронний ресурс] / A. Maizelis, B. Bairachniy // Chemistry & Chemical Technology. - 2018. - Vol. 12, № 2. - С. 258-262. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chemistry_2018_12_2_21 | ||
| 4. |
Pilipenko A. Electrochemical Oxidation of VT6 Titanium Alloy in Oxalic Acid Solutions [Електронний ресурс] / A. Pilipenko, A. Maizelis, H. Pancheva, Y. Zhelavska // Chemistry & Chemical Technology. - 2020. - Vol. 14, № 2. - С. 221-226. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chemistry_2020_14_2_14 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |